- вуглина
- —————————————————————————————вугли́наіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вуглина — и, ж. 1) Шматок, уламок кам яного або деревного вугілля. 2) Матеріал для малювання, виготовлений з обпаленої деревини … Український тлумачний словник
вугіль — ч. 1) род. ву/голю, збірн. Те саме, що вугілля 1). 2) род. ву/голя, рідко. Те саме, що вуглина … Український тлумачний словник
вуглинка — и, ж. Зменш. до вуглина … Український тлумачний словник
вугляк — а/, ч., діал. Вуглина … Український тлумачний словник
жарина — и, ж. 1) Вуглина жару (у 1 знач.). •• Як на жари/ні неспокійно, тривожно. 2) чого. Цяточка, кусочок якого небудь предмета, що горить, світиться. || перен. Про блиск в очах, що відбиває певний внутрішній стан людини … Український тлумачний словник
вугіль — 1 іменник чоловічого роду вугілля збірн. вугіль 2 іменник чоловічого роду вуглина рідко … Орфографічний словник української мови
вугляк — іменник чоловічого роду, істота вуглина діал … Орфографічний словник української мови
вуглячок — іменник чоловічого роду вуглина діал … Орфографічний словник української мови